Інформаційні ресурси для академічної роботи: види та інструменти пошуку

Підготовлено за матеріалами курсу Research4Life MOOC: Module 2: Discovery and Re-use of Scholarly Literature. Lesson 2.1: Identifying Information Sources (May 2024)

Усі цитати з англомовного джерела перекладено автором тексту. 

Пошук інформації часто починається з Google та інших відкритих вебресурсів, які допомагають швидко ознайомитися з темою, визначити основні поняття й ключові слова. Проте для навчальної та наукової роботи цього недостатньо: інформацію з відкритого інтернету варто доповнювати матеріалами з наукових баз даних, електронних каталогів КНУ, репозитарію eKNUTSHIR та інших академічних ресурсів. 

«Для ефективного пошуку літератури потрібно спочатку визначити інформаційні потреби, а потім перетворити їх на ефективний пошуковий запит» (Research4Life, 2024, p. 2).

Від загального ознайомлення до поглибленого пошуку

Для загального ознайомлення з темою корисні енциклопедії, довідники, новинні сайти та пошукові системи. Вони допомагають зрозуміти контекст і визначити основні поняття. Для поглибленого дослідження варто звертатися до академічних джерел:

«Наукові журнали можна обирати для поглибленого дослідження або пошуку технічної інформації» (Research4Life, 2024, p. 2).

Наукові публікації створюють фахівці відповідної галузі. У них наводять покликання на джерела, а рецензовані статті проходять експертне оцінювання. 

Варто також ураховувати час появи інформації. Відомості про певну подію можуть спочатку з’явитися в соціальних мережах і новинах, а пізніше – у популярних та професійних виданнях. Підготовка наукової статті чи книги потребує більше часу, адже дослідники мають зібрати й проаналізувати дані та представити обґрунтовані результати. Тому найоперативніше джерело не завжди є найкращим для наукового дослідження.

Первинні, вторинні та третинні джерела

Під час пошуку важливо розрізняти джерела за їхньою близькістю до оригінальної інформації.

«Первинні джерела зазвичай є першою формальною появою результатів і подають оригінальну ідею, відкриття або нову інформацію» (Research4Life, 2024, p. 3). До них належать статті з результатами експериментів, матеріали польових досліджень, інтерв’ю та дослідницькі дані.

«Вторинні джерела містять інтерпретації та оцінки первинних джерел. Вони аналізують, оглядають або узагальнюють інформацію з первинних чи інших вторинних джерел» (Research4Life, 2024, p. 4). Наприклад, оглядова стаття може порівнювати результати низки попередніх досліджень і висвітлювати основні підходи до певної проблеми.

«Третинні джерела поєднують і узагальнюють інформацію з первинних та вторинних джерел» (Research4Life, 2024, p. 4). До них належать енциклопедії, словники, довідники, підручники й компендіуми.

У межах однієї стратегії різні типи джерел доповнюють одне одного. 

Які інформаційні ресурси використовувати?

Інформаційні ресурси відрізняються за змістом, призначенням і рівнем опрацювання інформації. 

Газети, новинні сайти та популярні журнали допомагають стежити за актуальними подіями й отримати загальне уявлення про тему. 

Професійні видання висвітлюють новини та тенденції певної галузі, а наукові рецензовані журнали містять статті, підготовлені дослідниками й оцінені фахівцями.

Для поглибленого вивчення теми використовують також книги й монографії, дисертації, матеріали конференцій, наукові та технічні звіти. 

«Сіра література – це дослідження, які або не опубліковані, або оприлюднені в некомерційній формі. До прикладів належать урядові звіти, документи з питань політики, аналітичні матеріали та матеріали конференцій» (Research4Life, 2024, p. 5). 

Енциклопедії, словники й довідники допомагають швидко уточнити поняття та отримати стислу фактичну інформацію, а патенти містять відомості про винаходи й технічні рішення.

Де шукати?

Тип джерела – це лише одна частина пошуку. Не менш важливо правильно обрати інструмент доступу до інформації.

Бібліотечні каталоги й пошукові системи бібліотек, або discovery-системи, допомагають знаходити книги, журнали та інші матеріали з фондів і передплачених колекцій.

Наукові бази даних дають змогу шукати статті, розділи книг, матеріали конференцій і звіти, зокрема за конкретною тематикою.

Репозитарії містять науковий доробок університетів та інших установ: статті, матеріали конференцій, звіти, дослідницькі дані. Зокрема, у репозитарій eKNUTSHIR представлено науковий доробок Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Бібліографічні та цитатні індекси Scopus і Web of Science допомагають знаходити публікації, аналізувати їх цитування та простежувати зв’язки між дослідженнями.

Директорії, наприклад DOAJ або DOAB, упорядковують відповідно наукові журнали та книги за визначеними критеріями.

Чому варто використовувати наукові бази даних?

Пошукові системи індексують різноманітні матеріали: наукові статті, новини, блоги, рекламні сторінки, дописи та неперевірені тексти. Тому результати вебпошуку необхідно критично оцінювати: «Всесвітня павутина є корисною і зручною, однак звертатися до неї слід обережно, оцінюючи джерело інформації перед її використанням» (Research4Life, 2024, p. 6).

Google Scholar є корисним інструментом пошуку академічної та наукової літератури, проте він не замінює всіх можливостей спеціалізованих ресурсів.

Наукові бази даних дають змогу здійснювати цілеспрямований пошук у масиві академічного контенту. «Бази даних можуть охоплювати статті, розділи книг, матеріали конференцій і звіти. Вони особливо корисні для пошуку академічного контенту з конкретних тем» (Research4Life, 2024, p. 6).

У базах даних можна шукати за ключовими словами, автором, назвою публікації, роком видання та іншими параметрами, а також уточнювати результати за допомогою фільтрів. Перед початком пошуку варто перевірити, до яких ресурсів надає доступ бібліотека або установа, адже частина наукового контенту може бути доступною лише за передплатою.

Користувачам КНУТШ доступні, зокрема:

  • Research4Life – електронні колекції наукових журналів, книг і довідкових ресурсів міжнародних видавництв із різних галузей знань;
  • ScienceDirect – платформа з науковими статтями, електронними книгами, книжковими серіями та довідковими виданнями;
  • Britannica Academic Online – перевірені довідкові й академічні матеріали;
  • ASTM Compass – стандарти, статті, технічні та дослідницькі звіти;
  • інші ресурси, представлені в розділі «Бази даних» на сайті Наукової бібліотеки М. Максимовича.

Отже, використання Google і наукових баз даних не потрібно протиставляти. Загальнодоступні вебресурси допомагають зорієнтуватися в темі та сформувати початковий запит, а бази даних, каталоги, репозитарії та наукові індекси – знайти фахові джерела для поглибленого дослідження. Ефективна стратегія пошуку полягає в послідовному використанні різних інструментів відповідно до мети роботи та інформаційної потреби.

Список використаних джерел

Research4Life. (2024, May). Module 2: Discovery and re-use of scholarly literature: Lesson 2.1: Identifying information sources (Version 1.8).

Автор: Альона Михайленко

Наші контакти:

Ми у соціальних мережах:

вул. Володимирська, 58,  Київ, 01601,
тел: (044) 239-34-40,
E-пошта: library@knu.ua