Google Академія (або Google Scholar; https://scholar.google.com) є безкоштовним науковим інструментом пошуку й, водночас, відкритою наукометричною базою даних від найбільшої та найпотужнішої у світі пошукової системи Google [4]1.

Сервіс Google Академія був розроблений науковцем індійського походження Анурагом Ачарья (Anurag Acharya) для допомоги академічній спільноті [6]. Цей інструмент дозволяє дослідникам знаходити широкий спектр наукової літератури в Інтернет-простірі, у тому числі наукові журнали, реферати, рецензовані статті, тези, дисертації, книги, препринти, презентації та технічні звіти з університетів, академічних інститутів, професійних спільнот, науково-дослідницьких груп та репозиторіїв із цілого світу [8]. Своїм гаслом «На плечах у Титанів науки» Google Академія намагається вкотре довести, що більшість академічних досліджень базується на знаннях, які раніше були здобуті іншими.

На сьогодні Google Академія має найзначнішу у світі базу джерел і найістотніше географічне, галузеве та мовне покриття. Поточний розмір бази даних Google Академія становить понад 160 млн. унікальних документів, що майже в три рази перевищує нинішнє охоплення платних конкурентів, таких як Web of Science або Scopus [5].

До бази даних Google Академії потрапляють як посилання на повнотекстові матеріали в мережі, так і відомості про ті документи, у яких доступні лише реферат або бібліографія. Автоматизовані алгоритми системи чутливі до структури й форматів документів, охайності оформлення списків пристатейної бібліографії та наявності комплектів метаданих [2]. Також сервіс забезпечує користувачів даними про індекси цитування документів і списками семантично споріднених матеріалів.

Google Академія надає інструмент для самостійного створення авторських профілів дослідниками, публікації яких індексуються системою. Основною перевагою цієї системи є активна роль авторів у пошуку й уточненні даних щодо своїх публікацій у власному профілі [1].