ЩО ТАКЕ ДАНІ ДОСЛІДЖЕННЯ?
Під даними дослідження розуміють будь-яку інформацію, яка була зібрана, виявлена, згенерована або створена з метою підтвердження оригінальних результатів дослідження.
Дані досліджень можуть подаватися в різних формах (цифрових і нецифрових):
• Електронні таблиці, документи.
• Аудіо- та відеозаписи.
• Зображення, фотографії.
• Анкети, результати тестів, стенограми інтерв’ю.
• Код, програмне забезпечення.
• Лабораторні зошити, польові нотатники, щоденники.
• Зразки, екземпляри, артефакти.
Наукові статті зазвичай ґрунтуються на даних досліджень, але класичний паперовий формат їхнього подання обмежував способи представлення даних. Розвиток технологічних можливостей відкрив нові шляхи для того, щоб ділитися даними разом зі статтями або навіть окремо від них. Таким чином підвищується достовірність проведених досліджень і забезпечується їхня відтворюваність та можливості багаторазовості використання результатів.
Водночас, відсутність даних може призвести до того, що результати дослідження буде поставлено під сумнів та розцінено як такі, що не можна перевірити.
Протягом усього процесу наукового дослідження необхідно належним чином управляти даними.
Цей процес можна описати за допомогою представленого нижче циклу даних досліджень (англ. Research Data Cycle, RDC).
УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА FAIR-ДАНІ
Управління даними досліджень (англ. Research Data Management, RDM) — це процес упорядкування, депонування та збереження даних, отриманих під час реалізації дослідницького проєкту. Незважаючи на те, що ефективне управління даними може виявитися завданням не з легких, воно надає багато переваг не лише дослідникам, а й широкому колу громадськості. Наведемо деякі приклади:
• Демонстрація доброчесності проведених досліджень, зміцнення репутації дослідника, що згодом призведе до посилення впливу.
• Сприяння підвищенню надійності та відтворюваності досліджень.
• Допомога в прогнозуванні потенційних проблем, які можуть виникнути під час
дослідницького процесу.
• Полегшення написання та редагування наукових робіт.
• Спрощення пошуку даних для інших.
• Зменшення ризику відкликання статті через плутанину або неправильне зазначення даних.
• Зменшення ризику втрати даних.
У разі виникнення проблем із певною статтею, науковці матимуть змогу відстояти свою позицію або, принаймні, довести, що вони добросовісно відзвітували про свої результати.
Обмін даними. Управління даними досліджень завжди повинно відбуватися належним чином, але які є найкращі методи для їхнього обміну? Не всі дані можуть бути опубліковані у відкритому доступі — деякі дослідницькі дані містять персональну або конфіденційну інформацію, а частина досліджень може бути додатково захищена нормами законодавства про інтелектуальну власність. Існують також й інші вагомі причини для обмеження доступу
та повторного використання даних досліджень. Беручи до уваги зазначені обмеження, дані досліджень доцільно поширювати за принципом «настільки відкрито, наскільки це можливо, і настільки закрито, наскільки це необхідно».
Джерело тексту і зображень: Вступ до відкритої науки: посібник (с. 14-20).
Редагування тексту: Марина Женченко
