Scopus – одна з найбільших у світі реферативних і наукометричних баз даних, що охоплює рецензовану наукову літературу з різних галузей знань. База містить бібліографічні описи, анотації та відомості про цитування наукових журналів, книг і матеріалів конференцій.
На цій сторінці зібрано практичні матеріали, які допоможуть перевірити й актуалізувати профіль автора у Scopus.
Якщо окрема публікація не відображається у Вашому основному профілі або в Scopus сформовано дубльований профіль, скористайтеся покроковою інструкцією, яка допоможе знайти та додати загублену публікацію.
Детальні рекомендації щодо роботи з авторським профілем у Scopus зібрано у практичному посібнику.
База даних була вперше презентована у листопаді 2004 році видавничою компанією Elsevier. На лютий 2022 року вона містить вже понад 82 млн записів, що надійшли від понад 25 тис. журналів та 230 тис. книг від 7 тис. видавців зі всього світу, і ця кількість постійно зростає.
У світі понад 3 тис. академічних, державних і корпоративних установ використовують можливості Scopus. З допомогою цієї бази даних можна знаходити відповідні та надійні дослідження, визначати експертів у певних галузях та отримувати доступ до даних, показників та аналітичних інструментів для прийняття стратегічних дослідницьких рішень.
До бази даних потрапляє вміст з наукових джерел, які проходять попередню оцінку Радою з відбору контенту (Content Selection and Advisory Board (CSAB)) – міжнародною групою науковців із досвідом видання наукових журналів, які представляють основні наукові дисципліни. Члени Ради оцінюють як нові назви джерел, запропоновані для індексування у Scopus, так і назви, які вже індексуються, щоб забезпечити якість наповнення бази.
Scopus будується на реляційній моделі даних: у ній збирається інформація про документи (публікації) з наукових джерел, написані авторами, які представляють установи. Тобто, дані бази, на основі інформації зі світової наукової літератури, можуть сказати Вам, хто що досліджує, і де вони роблять це. З даних, що збираються у Scopus, формуються різні види взаємопов’язаних записів: сторінки інформації про окремі документи (а також сторінки інформації про джерела, де вони опубліковані: журнали, книги, збірники матеріалів конференцій), профілі авторів цих документів та профілі установ, які представляють автори.
