«Оцифрування, цифрове збереження та реагування на надзвичайні ситуації»: підсумки навчання за проектом Міжнародної ради архівів
У вересні цього року Наукова бібліотека взяла участь у другій частині навчальної програми від Міжнародної ради архівів (ICA). Українські архіви й бібліотеки мали змогу відпрацювати на практиці здобуті теоретичні знання під час семінарів у лютому 2025 року https://library.knu.ua/golovni-novyny/oczyfruvannya-ta-czyfrove-zberezhennya-arhiviv-pidsumky-navchalnoyi-programy-ica.html. Захід організували Архів Інституту національної пам’яті (АІПН) у співпраці з Міжнародною радою з архівів (ICA), Міжнародним альянсом із захисту спадщини (ALIPH) та Державною архівною службою України.
Навчання відбувалося на базі Інституту національної пам’яті. Перший день навчання розпочався з привітань і доповідей представників АІПН. Вони представили систему «Цифровий архів» і його модулі. Учасники з України могли бачити, як на практиці відбуваються процеси цифровізації: від «замовлення» на сканування книг і мікрофільмів до впорядкування фотографій, аудіо- й відеострічок у цифровому архіві.
Особлива можливість під час навчання — побувати в майстернях оцифрування АІПН. В реальних умовах учасники дізнавалися про те, якими мають бути приміщення під сканування, як готувати документи, які секрети реставрації. Дякуємо польським колегам за детальні роз’яснення та щиру охоту поділитися своїм досвідом.
Усе побачене оснащення для сканування було проаналізоване за допомогою експерта з Міжнародної ради архівів — Андрія Черневича. В його частині навчання учасники мали шанс також закріпити свої знання щодо пріоритезації документів для сканування, дізнатися про кілька шляхів забезпечення процесу сканування в установі.
В частині реагування на кризові ситуації пані Аміра Садик Алі розповіла, як оцінювати ризики й шкоду, як вибудовувати процедури надзвичайного реагування. Тренерка також поділилася бланками оцінювання архівної установи в контексті ризик-менеджементу. Під час другого тренінгового дня учасники багато працювали практично: моделювали кризові ситуації, план порятунку фондів та каталогізували пошкоджені артефакти.
Прикладними були й заняття тренерки Марини Чернявської. Ця частина навчання стосувалася оформлення метаданих для від сканованих документів, форматів їх зберігання. Крім того, учасники застосували міжнародний стандарт ISAD(G) для опису власних документів.
Під час екскурсії до архівів «Нові Акти» у Варшаві його директор, пан Маріуш Ольчак, показав нам сховища та роботу реставраційних і цифровізаційних відділів. Металеві стелажі, спеціальні системи пожежогасіння, продумане планування приміщення — це той рівень безпеки й поваги до спадщини, який хочеться привезти в Україну.
Цифрове збереження — це не «зісканувати й забути». Це процес, що починається з вибору обладнання і триває у створенні описів, роботі з метаданими та забезпеченні доступу. Іноді надсучасний сканер виявляється надто складним для оператора, і тоді ціннішими стають не машини, а досвід і знання, якими ми ділимося між собою.
Останній день був підсумковим. Директор ICA Карлос Серрано Васкес, заступник голови Державної архівної служби України Олександр Лашко та директор АІПН Марзена Крук наголосили: такі зустрічі не просто передають знання, а будують містки довіри і співпраці.
А ще символічно, що в цей же час наша Наукова бібліотека імені М. Максимовича продовжувала інший важливий проєкт — поповнення українськими книжками полиць у європейських бібліотеках. Це дуже правильно: ми не лише зберігаємо, а й ділимося. Адже культурна спадщина має жити подвійним життям — бути захищеною в архівах і водночас відкритою для світу.
