Журнал повинен мати унікальну назву.

   Дії

Перевірте назву журналу на ISSN Portal. Ви також можете використовувати бібліотечні записи, наприклад, WorldCat, світовий агрегатор бібліотечних каталогів, який є гарним місцем для початку пошуку.

Виклик

Сумнівні журнали часто використовують назви, ідентичні або подібні до назв інших журналів, щоб ввести в оману авторів. Водночас журнали можуть мати схожі назви з поважних причин. У неангломовних країнах давно засновані журнали можуть прийняти англійську назву після десятиліть публікації. Ця нова назва може випадково нагадувати назву іншого журналу. У таких випадках історію назви можна легко відстежити через ISSN Portal, де після назви в дужках, як правило, зазначають місце публікації.

Рішення

Портал ISSN надає інформацію про назви журналів (та їхні зміни) і серійні номери. Відвідайте ISSN portal.

Якщо Ви не можете з упевненістю перевірити назву журналу, краще уникайте публікації в цьому журналі.

Журнал повинен мати відповідний сайт на власному домені чи субдомен в межах сайту видавця, або виділений простір на видавничій платформі.

   Дії

• Перевірте URL-адресу сайту журналу на ISSN Portal.
• Перевірте URL-адресу за допомогою Retraction Watch Hijacked Journals Checker, щоб дізнатися, чи не маєте Ви справу з викраденим журналом. Дізнатися більше.

Виклик

Досі можна знайти журнали, які не мають належного сайту, а радше завантажують контент на сайт видавничої установи або, навіть, на сайти соціальних мереж та файлообмінні платформи.

Рішення

Уникайте публікації в журналах, які не мають належного сайту, хоча це не робить їх автоматично сумнівними. Такі журнали часто не забезпечують належної видимості для Ваших статей і є вразливими до «викрадення».

Перевірте вебдомени журналу та видавця за допомогою таких інструментів, як DomainTools. Хоча дані про реєстрацію домену не завжди є загальнодоступними, а інформація, що надається безкоштовно, є обмеженою, можна дізнатися, коли домен був зареєстрований, а іноді, навіть назву організації, яка його зареєструвала.

Ви також можете використати Wayback Machine для перегляду історії домену. Ввівши URL, Ви зможете побачити знімки сторінок в різні моменти часу. Це може допомогти Вам визначити, чи використовував сумнівний видавець повторно один і той самий домен для різних цілей, не обов’язково пов’язаних з публікацією.

Кожна стаття повинна мати спеціальну URL-адресу, де відображаються метадані статті (цільові сторінки статті).

Кожній статті має бути присвоєно DOI.

   Дії

• Перевірте, чи посилання в змісті відкривають цільові сторінки статті.
• Подивіться на метадані (назви, імена авторів, анотації, ключові слова, тощо), що показані на цільових сторінках. Чи достатньо вони деталізовані? Чи інформація в достатній мірі докладна?
• Перевірте, чи відображаються DOI на цільових сторінках, якщо журнал присвоює DOI.
• Перевірте, чи при натисканні на гіперпосилання DOI Ви потрапляєте саме на ту статтю, яка відповідає цьому DOI. В ідеалі, це повинно вивести на цільову сторінку статті, а не на PDF.

Виклик

Все ще можна знайти журнали, які не мають окремих цільових сторінок для кожної статті та не присвоюють DOI статтям.

Рішення

• Уникайте публікації в журналах, які не присвоюють DOI (якщо тільки це не журнали Вашої інституції/дисциплінарні журнали, яким Ви повністю довіряєте), хоча вони й не обов’язково є сумнівними.
• Якщо для кожної статті немає окремих цільових сторінок (наприклад, весь обсяг завантажується як PDF-файл), журнал не зможе забезпечити оптимальну доступність опублікованого вмісту.
• Перевірте наявність помилок DOI. Помилка DOI може виникнути, якщо DOI не існує (оскільки він вигаданий/підроблений) або видавець не вносить метадані регулярно, див. DOI Not Found Error.
• Перевірте, кому належить префікс DOI: http://api.crossref.org/prefixes/PREFIX/works (замініть PREFIX на префікс DOI, який використовується журналом; Ви отримаєте інформацію у форматі JSON; використовуйте Firefox, оскільки його легше прочитати). Ця перевірка може виявити, чи керує журналом організація з поганою репутацією.

Назва та контактна інформація видавця чітко відображаються на сайті журналу. Ця інформація повинна збігатися з тією, що заявлена в записі на порталі ISSN.

Якщо перераховано декілька суб’єктів, їх ролі мають бути чітко зазначені (хто є головним видавцем, співвидавцями, постачальниками послуг, спонсорськими товариствами тощо).

   Дії

• Знайдіть інформацію на сайті. Якщо немає спеціальної сторінки для контактної інформації, перевірте нижній колонтитул сайту та будь-які сторінки «Про».
• Порівняйте цю інформацію з даними на ISSN Portal (каталоги журналів, бібліотечні каталоги).
• Якщо Ви не знаєте видавця, зазирніть на його сайт і, якщо це можливо, до відповідного реєстру наукових установ або бізнес-реєстру.
• Пошукайте поштову адресу в Інтернеті. Сумнівні видавці часто не розкривають своїх місць розташування або зазначають фальшиві поштові адреси.

Виклики

• Інформація неповна і неможливо перевірити інформацію про видавця.
• Немає контактної інформації, лише форма для зв’язку.

Рішення

Уникайте публікації в такому журналі.

Журнал повинен публікувати науковий контент і містити оригінальні дослідницькі статті.

   Дії

• Знайдіть критерії прийняття рукописів та інших матеріалів на сайті журналу. Найімовірніше, ця інформація міститься на сторінках «Про», в політиці журналу або в інструкціях для авторів. Якщо така інформація відсутня, уникайте публікації в журналі.
• Вивчіть вміст і приклади опублікованих статей. Якщо вміст не відповідає заявленим критеріям якості та відповідності, радимо уникати подання до цього журналу.

Виклик

Незважаючи на заявлені критерії, опублікований контент може не бути науковим та оригінальним.

Поради

Щодо деяких журналів Ви можете перевірити, чи ведуться постійні дискусії про статті, опубліковані у журналі. Корисним інструментом для цього є PubPeer – платформа, присвячена обговоренням після публікацій. Для пошуку дискусій, пов’язаних з журналом, вставте його DOI prefix в PubPeer. Майте на увазі, що якщо кілька журналів поширюють однаковий префікс DOI (наприклад, тому що вони розміщені на одній платформі), результати пошуку включатимуть дискусії з усіх цих журналів. Звертайте увагу на ознаки серйозних проблем, таких як плагіат або статті, створені паперовими фабриками. Якщо такі проблеми виникли, перевірте, чи відреагував журнал належним чином, наприклад, відкликав проблемні статті. Якщо журнал не зміг вирішити ці проблеми, це є вагомим показником того, що не варто публікуватися в цьому журналі.

На жаль, PubPeer, здається, відстежує лише DOI з перехресним посиланням.

Інформація про завдання, цілі, сферу застосування, а також мови, якими можна подавати рукописи, повинні бути відображені на сайті журналу.

   Дії

Знайдіть цю інформацію на сайті журналу. Подібні сайти для такої інформації містять сторінки «Про» та рекомендації для авторів.

Виклики

• Інформація – неповна.
• Задекларована сфера застосування занадто розширена або надто загальна.
• Опублікований контент не відповідає заявленим завданням, цілям та сфері застосування.

Рішення

Уникайте публікації в такому журналі.

Публікація статей, що не відповідають тематиці журналу, може свідчити про те, що журнал є сумнівним.

Журнал повинен мати редакційну колегію. Склад редакційних колективів мусить бути публічно представлений (тобто з іменами членів редакційної колегії, їх функцій та ролей, а також приналежності) на сайті журналу.

Журнал може мати й інші редакційні колегії. Редакційним колективам необхідно бути інституційно та географічно відокремленими (тобто представляти різні установи й країни) і, в ідеалі, добре гендерно збалансованими.

   Дії

• Знайдіть інформацію на сайті журналу.
• З’ясуйте, чи можливо перевірити інформацію (наприклад, чи вдається знайти людей на сайтах перелічених установ).
• Перевірте, скільки статей написані членами редакційної колегії.

Виклики

• Інформація – неповна.
• Якщо в журналі зазначено багато членів редакційної колегії, то, вірогідно, буде складно зрозуміти хто вони і чим займаються. Не існує чіткого правила щодо того, скільки членів редколегії вважається кількісно багато, але якщо список здається дійсно довгим, можливо, варто краще придивитися до нього, перш ніж подавати свою роботу до цього журналу.

Рішення

Якщо є щось, що виглядає підозріло, уникайте публікації в такому журналі.

Журнал повинен дотримуватися однієї з форм: анонімного або відкритого рецензування. Рукописи, надіслані до журналу, повинні пройти рецензування для того, щоб їх опублікували. Кожен рукопис переглядається щонайменше двома рецензентами.

Інформація про тип рецензування повинна публічно відображатися на сайті журналу. Процедура рецензування має бути детально роз’яснена. Для авторів мусить бути можливість подати скаргу або апеляцію в разі відхилення або відкликання рукопису.

У журналу має бути механізм, що запобігає рецензуванню рукописів закритим колом осіб, які добре знайомі один з одним або працюють в одній установі.

Відкрите рецензування може включати потенційне розкриття особистості рецензентів, загальнодоступні рецензії та можливість для більш широкої спільноти брати участь у процесі рецензування..

   Дії

• Знайдіть інформацію на сайті журналу. Якщо інформація відсутня, або ж якщо вона неоднозначна чи неповна, уникайте подання своєї роботи до журналу.
• Перевірте, чи наявна інформація про середню тривалість процесу рецензування. Також перевірте дати подання та прийняття в опублікованих статтях. Журнали повинні забезпечувати публікацію цієї інформації .
• Ознайомтеся з інструкціями для рецензентів, оскільки вони можуть надати цінну інформацію про цей процес.
• Якщо журнал публікує звіти про рецензування, ознайомтеся з ними.
• Перевірте, чи публікує журнал список рецензентів.
• Чи є рецензенти також членами редакційної колегії і чи публікуються вони в журналі? Допоки не існує єдиної думки щодо того, який відсоток статей, написаних членами редакційної колегії та рецензентами, є занадто великим, часта повторюваність однакових імен серед авторів може свідчити про те, що журналом керує замкнене коло осіб.

Виклики

• Процедура рецензування нереалістично швидка.
• Інформація – неповна.

Рішення

• Перевірте якість опублікованих статей. Низька якість може свідчити про те, що щось не так з рецензуванням.
• Якщо Ви не впевнені, уникайте подачі своєї роботи до журналу.

Чіткі та детальні рекомендації для авторів повинні бути загальнодоступними на сайті журналу.

Вони, щонайменше, включають в себе:

• Пояснення типів рукописів, які будуть розглядатись журналом.
• Докладний посібник зі стилю (що включає стиль оформлення посилань).
• Опис того, як подати статтю

   Дії

Знайдіть рекомендації на сайті журналу.

Перегляньте нещодавно опубліковані статті, щоб зрозуміти, чи відповідають вони рекомендаціям для авторів.

Виклики

• Журнал надає детальні рекомендації для авторів, але стилі цитування та інші елементи в опублікованих статтях не відповідають вимогам, зазначеним у рекомендаціях.
• Рекомендації не достатньо деталізовані.
• Журнал не має рекомендацій для авторів або посилається на рекомендації, надані іншим видавцем (наприклад, вимагає від авторів дотримуватися рекомендацій автора головного комерційного видавництва).

Поради

Якщо рекомендації вводять в оману, є застарілими або журнал публікує статті, в яких не дотримано рекомендацій журналу, ймовірно, це не той журнал, який Вам потрібен.

Журнал може виходити як випуск за випуском, так і шляхом безперервної публікації.

Безперервна публікація має переваги для авторів, оскільки версія запису (відредагована, набрана і відформатована версія статті вже як опублікована) видається негайно.

   Дії

• Знайдіть інформацію про графік публікацій.
• Перевірте, чи немає прогалин у графіку публікацій.

Виклики

• Деякі журнали публікують подвійні випуски, щоб компенсувати затримки.
• Коли в деяких журналах публікуються спеціальні випуски, статус цих спеціальних випусків незрозумілий (чи є рецензування, хто відповідальний, чи це матеріали конференцій і т.д.).

Рішення

• Якщо випуски пропускаються або об’єднуються (подвійні випуски), це може свідчити про те, що журнал намагається не відставати від графіка публікацій. Хоча це не викликає етичних проблем, проте нерегулярні графіки публікацій можуть вплинути на індексацію та видимість журналу.
• Якщо журнал публікує спеціальні випуски, перевірте, чи чітко визначені політика і правила, що застосовуються до них (наприклад, чи теми, висвітлені в спеціальних випусках, відповідають сфері діяльності журналу; чи проходять рецензування подані рукописи; чи визначені ролі запрошених редакторів, чи керують випусками запрошені редактори і т.д.). Див: Guest edited collections best practice.

Якщо журнал має відкритий доступ (ВД), його статус ВД повинен бути чітко зазначений на сайті журналу. Це може бути проста заява про те, що вміст доступний кожному безоплатно, супроводжувана відкритою ліцензією (зазвичай Creative Commons licence, бажано CC BY).

Повний текст усього вмісту повинен бути доступним безкоштовно та з відкритим доступом без затримок і без необхідності реєстрації на сайті журналу за плату або без неї.

Інформація про статус ВД та використану ліцензію надзвичайно важлива для авторів, які повинні відповідати вимогам спонсорів.

   Дії

Знайдіть заяву на сайті журналу, а потім також перевірте, яку ліцензію використовує журнал і чи стягує він будь-які збори.

Спробуйте знайти журнал у Directory of Open Access Journals (DOAJ).

Виклики

• Вміст журналу може бути доступним, але немає жодної інформації про статус ВД, а також відсутня ліцензія.
• Доступ до вмісту може бути безкоштовним, але вимагається авторизуватися.

Рішення

• Якщо немає інформації про статус ВД журналу, але Ви все одно можете отримати доступ до його вмісту, перевірте, чи підключені Ви до своєї академічної мережі в момент доступу. Якщо так, можливо, Ви отримуєте доступ до передплаченого журналу (не відкритого доступу), використовуючи інституційний доступ. В іншому випадку, журнал може бути тимчасово або постійно безкоштовним для читання, що означає, що він не відповідає критеріям журналу з відкритим доступом.
• Якщо вимагається авторизуватися, то журнал не відповідає критеріям відкритого доступу, навіть якщо за доступ до вмісту не стягується жодної плати.

Інформація про авторське право та ліцензування повинна бути загальнодоступною на сайті журналу.

Ця інформація особливо важлива для авторів, які повинні дотримуватися мандату відкритого доступу.

Обидва журнали, як відкритого, так і закритого доступу повинні мати політику самоархівування, яка детально описує, яку версію статті можна зберігати в репозиторії і за яких умов.

   Дії

• Знайдіть інформацію на сайті. Подібні сайти включають окрему сторінку або розділ, присвячений авторському праву і ліцензуванню, умовам використання, нижній колонтитул і цільову сторінку статті.
• Визначте різницю між ліцензією сайту і ліцензією статті.
• Якщо жодної ліцензії не зазначено, вважається, що всі права збережені.
• Перевірте, чи авторські права та умови ліцензування журналу відповідають вимогам спонсора або іншим вимогам, яким Ви повинні відповідати.

Виклики

• Інформація про авторські права суперечлива або непослідовна (наприклад, на сайті можна знайти як заяву про необхідність передачі авторських прав, так і твердження про те, що автори зберігають всі права).
• Різні ліцензії на цільовій сторінці статті та в повному тексті.
• Різні ліцензії в політиці журналу та в статтях.
• Додаткові умови, що суперечать умовам ліцензії (наприклад, ліцензія, яка дозволяє комерційне використання та похідні, а також додаткові умови, що обмежують використання в освітніх цілях або обмеженій групі користувачів).

Рішення

Уникайте подання своїх робіт до журналів з незрозумілою політикою щодо авторських прав та ліцензування.

Журнал повинен мати загальнодоступні політики/правила.

Політика повинна стосуватися:

• Публікаційної етики та процедури контролю доброчесності дослідження (наприклад, перевірка на схожість, перевірка на фальсифікацію та підробку даних, маніпуляції із зображеннями тощо).
• Ролей та обов’язків редактора (перед авторами, рецензентами, читачами та науковою спільнотою, власниками/видавцями журналів, громадськістю).
• Ролей та обов’язків рецензентів.
• Відповідальності авторів.
• Доступності даних.

Журнал (або платформа, на якій він розміщений) повинен мати доступні для всіх Загальні положення та Умови (або Умови використання/послуги), політику захисту даних і політику конфіденційності, згідно з відповідним національним та міжнародним законодавством.

   Дія

Дуже уважно прочитайте політику журналу і перевірте, чи охоплює надана інформація усі важливі питання.

Виклики

• Політики/правила – неповні та/або непослідовні.
• Сумнівні видавці часто навмання копіюють політику журналу в інших видавців.

Рішення

Навіть якщо журнал не викликає сумнівів, непослідовні та суперечливі вимоги у видавничій політиці можуть свідчити про відсутність експертизи, і Вам краще уникати публікації в такому журналі.

Журнал повинен мати політику цифрового збереження: опублікований вміст вноситься щонайменше до одного сервісу цифрового збереження (наприклад, LOCKSS, CLOCKSS, Portico) та/або до національної бібліотеки (наприклад, через законне депонування).

Якщо жодного збереження не гарантовано, існує ризик, що вміст журналу може зникнути з Інтернету.

   Дія

Знайдіть інформацію на сайті журналу.

Виклик

Значна кількість журналів не забезпечує цифрове збереження.

Рішення

Якщо Ви опублікувалися в журналі, який не забезпечує цифрове збереження, переконайтеся, що Ваша робота внесена до інституційного, дисциплінарного або загального призначення репозиторію (наприклад, Zenodo).

Сайт журналу повинен підтримувати пошук і перегляд. Навігація мусить бути простою.

Вебдизайн має бути відповідним (без надмірно прикрашених, виблискуючих і низькоякісних зображень).

Інтерфейс повинен бути зручним для користувача і пристосованим до низької пропускної здатності і різних роздільних здатностей екрану.

   Дії

• Вивчіть сайт журналу.
• Перевірте, як він виглядає в різних браузерах і на екранах різного розміру.
• Перевірте, чи легко його знайти в основних пошукових системах, таких як Google.

Виклик

Можна знайти журнали з хорошим вмістом, але поганим дизайном, і навпаки.

Поради

Хоча поганий дизайн не означає автоматично, що журнал сумнівний, але такий журнал не зможе забезпечити адекватної видимості Вашої роботи.

Журнал має підтримувати робочі процеси публікацій в режимі онлайн. Автори повинні мати можливість подавати рукописи, спілкуватися з редакторами та відповідати на рецензії через платформу онлайн.

   Дія

• Вивчіть систему подачі статей.

Виклики

• Деякі журнали не мають системи управління журналом онлайн.
• Поодинокі журнали все ще керують видавничими процесами за допомогою електронної пошти, хоча вони і мають систему, яка може підтримувати видавничі процеси в режимі онлайн.

Рішення

Уникайте подання статей до журналів, які вимагають надсилати їх електронною поштою, якщо Ви з ними не знайомі.

Інформація про статус індексації журналу в базах даних індексування та пошукових системах повинна бути точною та прозорою.

   Дія

Відвідайте сервіси індексації та пошукові системи, перелічені на сайті журналу, щоб перевірити статус індексації журналу, див. Check indexing status of a journal.

Виклики

• Журнали іноді зазначають сервіси індексації та пошукові системи, які не відомі широкому загалу, що ускладнює перевірку достовірності інформації про індексацію.
• Разом з надійними сервісами індексації та пошуковими системами, список на сайті журналу включає незрозумілі сервіси.

Поради

Шукайте сервіси індексації (наприклад, DOAJ, MEDLINE, Science Citation Index Expanded, тощо) разом за назвою журналу та ISSN; див. Check indexing status of a journal.

• Будьте обережні зі списками так званих хижацьких індексаторів. Іноді вони включають легальні сервіси.
• Зверніться за допомогою до бібліотекаря.

Метричні показники повинні відображатися відповідально. Це хороша практика для журналів публікувати на їхніх сайтах основну статистику (кількість надісланих статей, кількість рецензій (поданих за запитом та отриманих), відсоток схвалення та середній час між подачею та публікацією).

   Дія

Порівняйте середній час між подачею статті та її публікацією, зазначений на сайті журналу, з інформацією, наданою в окремих статтях.

Виклики

• Журнали, які мають Clarivate Analytics Journal Impact Factor (JIF), Scimago Journal Rank, та Scimago quartile зазвичай, відображають ці показники на своїх сайтах. Оскільки інформація, надана журналами, може бути застарілою або оманливою, рекомендується перевіряти її у відповідних джерелах. Scimago Journal & Country Rank database є загальнодоступною базою даних, але, можливо, Ви не зможете мати доступ до Clarivate Analytics Journal Citation Reports.
• Журнал відображає незрозумілі рейтинги, які можуть вводити в оману авторів.

Рішення та поради

• Зверніться за допомогою до бібліотекаря.
• Відображення незрозумілих рейтингів – це звичайна практика серед сумнівних журналів. Хоча наявність такої інформації автоматично не означає, що журнал сумнівний, будьте обережні.
• Високий відсоток відмов не є гарантією якості!